| Характеристики | |
|---|---|
| Країна: | Китай |
| Регіон: | Фуцзянь, Уішань |
| Збір: | 2023 |
| Ферментація: | Сильноферментований |
| Класифікація: | Бірюзовий чай (Улун) |
| Рекомендований посуд: | Гайвань, чайник, кружка |
| Температура води: | 90-95°C |
| Кількість чая на заварку: | 4-6 грам |
| Упаковка: | брендований дой-пак |
Загальний опис:
УІ Жоу Гуй («М'ясиста кориця з гір Уі») – це один із найвідоміших улунів гір УІ Шань, що у провінції Фуцзянь. Свою назву він отримав завдяки насиченому аромату, схожому на запах Коричника китайського (Cinnamomum aromaticum), який китайською звучить, як «м'ясиста кориця (Жоу Гуй)».
Сьогодні шляхом масштабного селекційного відбору та вирощування Жоу Гуй було виведено в окремий сорт чайного куща в центральній частині гір УІ. Однак цей чай має давню історію і був відомий ще за часів династії Цин (1644-1912).
Існує легенда, що на початку правління династії Цин, даосський чернець на ім'я Цун Цзи По, виявив чайний кущ недалеко від печери свого вчителя, в якій той, як Дамо, любив медитувати. За легендою саме в цій печері вчитель Цун Цзи По і перейшов до іншої форми існування. Прийнявши це як подарунок свого вчителя, даос пересадив чайний кущ на територію храму, звідки Жоу Гуй згодом потрапив не лише в даокі кола, а й у буддійські. Так і поширилася слава про цей чай.
Сьогодні Жоу Гуй також відомий, як один із чаїв, які входять до сучасного купажу так званого «Да Хун Пао». Однак Жоу Гуй самобутній сорт, який нарівні з Бай Цзи Гуань та Те Ло Хань включений китайським міністерством сільського господарства до списку «Великих скельних чаїв».
Особливості чаю та дегустаційна оцінка:
Як зазначалось раніше, батьківщиною цього улунського чаю є північні гори УІ, що у провінції Фуцзянь. Місцевість ця характерна не лише своїм ґрунтом, кліматом і висотою над рівнем моря (на піку понад 2000 тисяч м.), а й своїми скелями. Утісний чай у Китаї називають Янь Ча та Жоу Гуй один з них.
УІ Жоу Гуй належить до сильноферментованих улунів. У його виготовленні характерні: підв'ялювання на свіжому повітрі, скручування, пауза (сировині дають відпочити і збагатитися киснем) і тільки після цього приступають до тривалої та рясної обсмажки, яка завершується фінальною сушкою над вугіллям.
УІ Жоу Гуй має виражений, але при цьому тонкий та ненав'язливий пряний аромат, межуючий із смаженим насінням та фруктовою кислинкою. У смаку ж можна відчути традиційні для уішанців пряно-медові нотки, які залишаються і в післясмаку. Тіло округле, маслянисте. Колір настою грає від світлого до темного бурштину.
Корисні властивості:
Як і більшість улунських чаїв, УІ Жоу Гуй має цілу низку корисних властивостей. Незважаючи на вміст кофеїну, цей чай здатний розслабити, зняти стрес, покращити настрій аж до ейфорії, а також покращити метаболізм. Відбувається це завдяки великому вмісту катехінів, амінокислот, антиоксидантів та ефірних олій.
Рекомендації щодо заварювання:
Найбільш підходящий посуд для заварювання: гайвань, чайник
Способи заварювання: Пінь Ча
Температура: Заварювати чистою, м'якою водою за температури 90-95°C
Пропорція: 4-6г. на чайник 160 мл.
Час настоювання та кількість заварювань: Час настоювання перших проливів (заварюваннь) близько 10 секунд. Далі інтервали заварювання можна збільшувати. УІ Жоу Гуй стабільно витримує 7-8 проливів.
Якщо заварювати УІ Жоу Гуй у кухлі (250 мл), необхідно близько 1,5-2 г чаю. Настоювати в такий спосіб чай можна близько 2-3 хвилин
Знакомство с этим тёмным улуном началось с его аромата, содержащего лёгкий запах дыма и фруктово-ягодную с мягким оттенком кокоса "упаковку", в которую обёрнут основной вкус, проявляющийся после ряда заварок.
Сначала проступали эти ягоды с характерной для них кислинкой и очень мягкой тёрпкостью, в которой и угадывалась кокосовая мякоть. А потом всё сильнее проступал вкус самого чайного дерева (даже не листа, а как будто коры или даже самой древесины), быть может, именно поэтому в названии есть сравнение с корицей (ибо она растёт на коричных деревьях и как содержится в их коре)
Сначала, контрастируя с этим слегка кисловатым привкусом, проявлявшийся вкус чайного дерева, скорее чувствовался, как лёгкая горчинка. Но, стоило лишь этой кислинке уйти, как в том, что казалось горчинкой, раскрылся подлинный вкус чайного дерева (да, по идее, листа, но по вкусу дерева), его дух, и он оказался настолько приятным и питательным, что можно было продолжать чаепитие ещё довольно долго, наслаждаясь этим неповторимым вкусом, более мягким, чем, скажем, ШУЙ СЯНЬ, и не желать ничего больше, вкушая его, как полноценную трапезу – такой себе традиционный обед из трёх блюд.
На мой взгляд, этот чай очень хорош для знакомства людей, общения, даже задушевной беседы, которой, в общем-то, и отличаются чаепития. Чай для компании друзей.